Мамо, не плач. Я повернусь весною...

Майже 2 роки пройшло з того квітневого дня,коли на школі з'явилася пам’ятна дошка Грачову Олексію,   випускнику нашої школи 1994 року. Він боровся за Україну. Він стояв на сторожі Волі та Незалежності. Заради нас, нашого життя і нашої свободи він  віддав своє життя.

30 квітня 2015 року

Дружина Альона Грачова

Сьогодні, 24 квітня, полковнику Олексію Грачову виповнилося би 40 років.

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

          Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

 Мамочко, вибач за чорну хустину
 За те, що віднині будеш сама.
 Тебе я люблю. I люблю Україну
 Вона, як і ти, була в мене одна.
                                                                              Оксана Максимишин-Корабель

 Схилімо голови перед світлою пам’яттю Олексія Грачова.

 Пам’ять…Таке коротке слово. Вона нетлінна і вічна…. Пам’ять! Гірка пам’ять!  Вона ніколи не згасне! Пам’ять!